logo

«Якщо ви не розумієте проблему на глибинному рівні, то все інше — це просто діяльність заради діяльності», — Євгенія Мазуренко

  • Інтерв’ю
«Якщо ви не розумієте проблему на глибинному рівні, то все інше — це просто діяльність заради діяльності», — Євгенія Мазуренко
Валерія Подольська
Валерія Подольська
6 minutes Published on 29.10.2025

Як створити громадську організацію, яка буде не просто існувати, а впливати? З чого почати, коли є ідея, але немає ще структури, стратегії чи команди? Як побудувати стійку ініціативу — і зберігати фокус навіть у часи турбулентності?

На ці запитання відверто відповідає Євгенія Мазуренко — CEO програми Global Fellows in Courage, співзасновниця Philanthropy in Ukraine, консультантка з побудови стратегій соціального впливу, організаційного розвитку та філантропії. У цьому інтерв’ю — її особистий досвід, системні підходи й практичні поради для всіх, хто стоїть на старті створення організації або шукає нові орієнтири для зростання.

Як ви прийшли до розвитку громадських організацій?

Досвід роботи в міжнародних організаціях Danish Refugee Council та NGO Forum дозволив мені побачити стандарти, якими керуються міжнародні організації, зрозуміти механізми створення суспільних змін та їх довготривалий вплив, механізми прозорості та підзвітності.

Проте мене турбувало питання обміну двосторонньої експертизи між локальними та глобальними організаціями.  Безперечно, міжнародні організації(INGOs) мають і доступ до ресурсів, які часом взагалі недоступні для локальних, але експертиза локальних організацій (grassroots)  це ресурс яким не можна нехтувати. Мені завжди хотілось бачити українські локальні організації, фонди потужними, сталими, видимими та почутими, рівними міжнародним організаціям у створення спільного впливу в Україні.

Розуміючи потребу у зміцненні локальних організацій, я побачила великий потенціал у роботі в Zagoriy Foundation. Це була можливість будувати екосистему філантропії, де місцеві благодійні фонди становлять її невід’ємну частину. Zagoriy Foundation надавав гранти на інституційну підтримку й забезпечував сталий розвиток організацій замість фінансування окремих короткострокових проєктів.

У 2023 році разом із колегами ми створили Philanthropy in Ukraine — платформу прозорості, яка проводить верифікацію даних для зміцнення довіри до локальних організацій в Україні. Саме тоді почалася моя історія як співзасновниці — людини, яка вірить у зміни та модернізацію філантропічної екосистеми.

Які питання варто перед собою поставити, коли у вас є ідея, щоб зрозуміти її доцільність?

1. Яка проблема мене турбує?

    Не загально — «у нас війна». А конкретно: який саме вплив цієї проблеми я бачу?

    2. Чи є дані, які це підтверджують?

      Ви маєте знати факти: статистику, аналітику, приклади. «Бо я так думаю» — не працює.

      3. Як я збираюся на це впливати?

        Тут допоможе підхід Theory of Action: розпишіть гіпотези — що саме ви будете робити, щоб досягти змін?

        4. Чому саме я можу це робити?

          Чи є у вас експертиза, розуміння, ресурси (в тому числі і персональні), команда?

          5. Чи існує вже щось подібне?

            Якщо так — чим ви відрізняєтесь? Можливо, краще приєднатися до когось, ніж дублювати?

            6. Чи є в мене потенційні стейкхолдери, партнери, однодумці, які в це повірять?

              Якщо ніхто з потенційних партнерів не бачить цінності — можливо, варто видозмінити ідею.

              Як сформулювати на початку місію та бачення організації, щоб вона була зрозуміла не тільки нам, але й людям навколо?

              Раніше мені чомусь здавалось, що місія має бути складна та дуже надихаюча. А зараз я прийшла до того, що вона має бути дуже проста — так, щоб ви могли пояснити своїй дитині. У мене є донечка, їй 7 років, і вона часто запитує: «Мама, а чим ти займаєшся?» І я їй розказую, що у мами є дуже багато друзів, і мама хоче підтримати їхню роботу, коли вони рятують світ. Місія в першу чергу має бути зрозумілою для вас, і в ній має бути чітко зазначено, для кого ви працюєте та на життя кого збираєтесь впливати.

              Бачення (візія) ж — це горизонти. Колись мені, в бізнес-школі Києво-Могилянської академії пояснили, що бачення — це уявити, що ти читаєш про себе (організацію) у Вікіпедії через 5-10 років, що ви там читаєте? А місія — це те, як ви дійдете, до цього бачення.

              Що базово потрібно зробити на старті запуску організації?

              Передусім чесно запитайте себе: чи готові ви реєструвати організацію? Якщо ні — можна залишитися ініціативною групою або приєднатися до іншої організації із власною ідеєю.

              Якщо вирішили створювати організацію — визначте, на що саме хочете впливати. Встановіть горизонт планування на 3–6 місяців та подумайте: які цілі ставите, хто ваша аудиторія, які ресурси маєте і яких не вистачає.

              Оцініть власні сильні та слабкі сторони. Наприклад: «Я вмію залучати кошти, вмію фандрейзити, маю контакти потенційних донорів». Дуже важливо не працювати наодинці — сила в партнерстві. Знайдіть співзасновників, з якими можна розділити відповідальність та ідеї.

              Розробіть стратегію, план, концепт, дорожню карту (як бажаєте це назвати) — простий документ, де коротко опишіть на яку проблему плануєте впливати (яку суспільну зміну плануєте робити), як і чому саме ви здатні її вирішити, у чому ваші сильні й слабкі сторони, хто ваш бенефіціар (для кого плануєте працювати, хто отримувач ваших послуг), які ресурси вам необхідні.

              Не бійтеся пробувати. Не тільки на старті, а й протягом всієї вашої діяльності. Запустіть пілот, перевірте гіпотези. Можливо, це не «ваше», а можливо, люди підхоплять — і тоді будете масштабуватись.

              Важливо, створення організації — це не просто назва, а це створення структури/ інституції. Яка має мати офіційну реєстрацію, статут, банківський рахунок. Не можна брати пожертви на особисту картку, якщо ви плануєте діяти системно. Якщо вас немає в реєстрі волонтерів, ваша персональна карта — ваша персональна карта. Організація має мати офіційний рахунок і звітуватися перед соціальними інвесторами, бенефіціарами, партнерами, податковою

              Як побудувати мінімальну, але ефективну організаційну структуру з 2–3 людей?

              Коли ми запускали Philanthropy in Ukraine, почали з простого — розподілили ролі відповідно сильних сторін. Ми створювали свою команду навколо спільної відповідальності. Якщо складно, дуже раджу скористатись матрицею RACI — вона допомагає визначити та погодити ролі в команді..

              А ще важливий момент — спочатку роль, потім наймаєте людину, не навпаки.

              При побудові структури ви маєте відштовхуватись від своєї стратегії. Яких ролей вам не вистачає? Коли розкриваєте ролі — чітко фіксуйте обов’язки. Головне — синхронізація. Навіть якщо вас троє, без чіткого розуміння ролей, плану, задач — команда просто розпорошиться.

              Як пріоритезувати ідеї, коли хочеться робити все одразу, а ресурси обмежені?

              Дуже важливо регулярно повертатися до простого запитання: що ми реально можемо зробити сьогодні з наявними ресурсами? MEA – Minimum Effective Actions/Activities, Мінімально ефективні дії, тобто найменший обсяг дій, яких достатньо для бажаного результату. Наприклад, ви запланували комунікаційну кампанію, але у вас немає ні комунікаційника, ні можливості розмістити умовно банери, але є активні соціальні мережі, ви вирішуєте на користь проведення спрощеної кампанії — 5 дописів в інстаграм, які точно, згідно вашої гіпотези, привернуть увагу до проблеми.

              Як зрозуміти, коли організація готова до масштабування?

              Ознака, що можна масштабуватись — чітке розуміння, на якому етапі ви зараз, і куди реально можете рухатися далі. Тобто, якщо ви відчуваєте, що ваш MVP — Minimum Viable Product — мінімально життєздатний продукт потрібно розширювати, ваша спроможність це дозволяє, то ось воно — час масштабуватися.

              Про спроможність я згадала не просто так, бо це один із найважливіших моментів вас як організації у масштабуванні. Якщо у вас розширюється проєкт, а людей та ресурсів для цього недостатньо, то варто відкласти процес масштабування і підсилити свою спроможність.

              Як зберегти ефективну комунікацію під час росту команди?

              Найбільша помилка — нехтувати процесами. Коли команда різко зростає, комунікаційний хаос неминучий. Тому ще на старті важливо закласти чіткі правила і структуру.

              У нас у Philanthropy in Ukraine кожен новий колега проходить онбординг: читає стратегію організації, знайомиться з політиками, проводить зустрічі з членами команди. Це прості речі, але вони з самого початку задають єдине поле для спільної роботи.

              Онбординг — це не формальність. Це спосіб сказати людині: «Ти важлива, ти частина команди». А люди — це не ресурс, а капітал організації. І від того, як ми будуємо комунікацію всередині, залежить наш розвиток назовні.

              Три найпоширеніші помилки, які роблять організації, що прагнуть розвиватися:

              1. Немає чітко оформленого плану дій.

              Називайте це стратегією, концептом чи просто «файликом» — але він має бути. У ньому має бути описано: що саме ви хочете змінити, які гіпотези перевіряєте, на кого спрямована ваша робота, яких результатів очікуєте. Якщо такого документа немає, ви швидко втрачаєте фокус і навіть самі перестаєте розуміти, куди рухаєтеся.

              2. Відсутність базових організаційних процесів.

              Організація не може працювати «на ентузіазмі» без елементарних правил. Вам потрібна структура: регулярні зустрічі для синхронізації, порядок денний, фоллоу-ап після обговорень, розподіл завдань і дедлайнів. Це не лише створює відчуття системності, а й формує культуру відповідальності: усі обіцянки, плани, погодження зафіксовані, і кожен розуміє, що саме він узяв на себе.

              3. Слабка внутрішня комунікація й плутанина в ролях.

              Команда повинна чітко знати: які у вас плани, хто за що відповідає і коли це реалізується. Часто буває так: засновник їде на важливу конференцію, а комунікаційник навіть не в курсі. Або менеджер із партнерств не знає, які заявки вже подані. У результаті губляться можливості й довіра всередині.

                Яку одну найголовнішу пораду ви дали б людині, яка вирішила сьогодні створити свою організацію?

                Моя найбільша порада для тих, хто вирішує створити організацію сьогодні: починайте з чіткого розуміння проблеми. Не з натхнення чи гасел, а з реального аналізу. Сформулюйте для себе: у чому полягає проблема насправді? Де її глибинні причини, а де лише симптоми? Спробуйте розписати гіпотези — що саме ви будете робити, щоб це змінити. У цьому й народжується ваша власна теорія змін.

                Далі запитайте себе: чи я відповідаю виклику, щоб впливати на це саме сьогодні? Які знання, досвід і таланти у мене вже є? Скільки часу я реально можу вкласти? Скільки спроб готова зробити?

                Саме ця комбінація — розуміння проблеми + власна спроможність — дає найсильніший старт. І тоді організація виростає не з ідеї заради ідеї, а з тверезої оцінки, ясної теорії змін і готовності діяти.