«Якщо ви не розумієте проблему на глибинному рівні, то все інше — це просто діяльність заради діяльності», — Євгенія Мазуренко

Як створити громадську організацію, яка буде не просто існувати, а впливати? З чого почати, коли є ідея, але немає ще структури, стратегії чи команди? Як побудувати стійку ініціативу — і зберігати фокус навіть у часи турбулентності?

На ці запитання відверто відповідає Євгенія Мазуренко — CEO програми Global Fellows in Courage, співзасновниця Philanthropy in Ukraine, консультантка з побудови стратегій соціального впливу, організаційного розвитку та філантропії. У цьому інтерв’ю — її особистий досвід, системні підходи й практичні поради для всіх, хто стоїть на старті створення організації або шукає нові орієнтири для зростання.

Розуміючи потребу у зміцненні локальних організацій, я побачила великий потенціал у роботі в Zagoriy Foundation. Це була можливість будувати екосистему філантропії, де місцеві благодійні фонди становлять її невід’ємну частину. Zagoriy Foundation надавав гранти на інституційну підтримку й забезпечував сталий розвиток організацій замість фінансування окремих короткострокових проєктів.

У 2023 році разом із колегами ми створили Philanthropy in Ukraine — платформу прозорості, яка проводить верифікацію даних для зміцнення довіри до локальних організацій в Україні. Саме тоді почалася моя історія як співзасновниці — людини, яка вірить у зміни та модернізацію філантропічної екосистеми.

Які питання варто перед собою поставити, коли у вас є ідея, щоб зрозуміти її доцільність?

1. Яка проблема мене турбує?

Не загально — «у нас війна». А конкретно: який саме вплив цієї проблеми я бачу?

2. Чи є дані, які це підтверджують?

Ви маєте знати факти: статистику, аналітику, приклади. «Бо я так думаю» — не працює.

3. Як я збираюся на це впливати?

Тут допоможе підхід Theory of Action: розпишіть гіпотези — що саме ви будете робити, щоб досягти змін?

4. Чому саме я можу це робити?

Чи є у вас експертиза, розуміння, ресурси (в тому числі і персональні), команда?

5. Чи існує вже щось подібне?

Якщо так — чим ви відрізняєтесь? Можливо, краще приєднатися до когось, ніж дублювати?

6. Чи є в мене потенційні стейкхолдери, партнери, однодумці, які в це повірять?

Якщо ніхто з потенційних партнерів не бачить цінності — можливо, варто видозмінити ідею.

Як сформулювати на початку місію та бачення організації, щоб вона була зрозуміла не тільки нам, але й людям навколо?

Раніше мені чомусь здавалось, що місія має бути складна та дуже надихаюча. А зараз я прийшла до того, що вона має бути дуже проста — так, щоб ви могли пояснити своїй дитині. У мене є донечка, їй 7 років, і вона часто запитує: «Мама, а чим ти займаєшся?» І я їй розказую, що у мами є дуже багато друзів, і мама хоче підтримати їхню роботу, коли вони рятують світ. Місія в першу чергу має бути зрозумілою для вас, і в ній має бути чітко зазначено, для кого ви працюєте та на життя кого збираєтесь впливати.

Бачення (візія) ж — це горизонти. Колись мені, в бізнес-школі Києво-Могилянської академії пояснили, що бачення — це уявити, що ти читаєш про себе (організацію) у Вікіпедії через 5-10 років, що ви там читаєте? А місія — це те, як ви дійдете, до цього бачення.

Що базово потрібно зробити на старті запуску організації?

Передусім чесно запитайте себе: чи готові ви реєструвати організацію? Якщо ні — можна залишитися ініціативною групою або приєднатися до іншої організації із власною ідеєю.

Якщо вирішили створювати організацію — визначте, на що саме хочете впливати. Встановіть горизонт планування на 3–6 місяців та подумайте: які цілі ставите, хто ваша аудиторія, які ресурси маєте і яких не вистачає.

Оцініть власні сильні та слабкі сторони. Наприклад: «Я вмію залучати кошти, вмію фандрейзити, маю контакти потенційних донорів». Дуже важливо не працювати наодинці — сила в партнерстві. Знайдіть співзасновників, з якими можна розділити відповідальність та ідеї.

Розробіть стратегію, план, концепт, дорожню карту (як бажаєте це назвати) — простий документ, де коротко опишіть на яку проблему плануєте впливати (яку суспільну зміну плануєте робити), як і чому саме ви здатні її вирішити, у чому ваші сильні й слабкі сторони, хто ваш бенефіціар (для кого плануєте працювати, хто отримувач ваших послуг), які ресурси вам необхідні.

Не бійтеся пробувати. Не тільки на старті, а й протягом всієї вашої діяльності. Запустіть пілот, перевірте гіпотези. Можливо, це не «ваше», а можливо, люди підхоплять — і тоді будете масштабуватись.

Важливо, створення організації — це не просто назва, а це створення структури/ інституції. Яка має мати офіційну реєстрацію, статут, банківський рахунок. Не можна брати пожертви на особисту картку, якщо ви плануєте діяти системно. Якщо вас немає в реєстрі волонтерів, ваша персональна карта — ваша персональна карта. Організація має мати офіційний рахунок і звітуватися перед соціальними інвесторами, бенефіціарами, партнерами, податковою

Як побудувати мінімальну, але ефективну організаційну структуру з 2–3 людей?

Коли ми запускали Philanthropy in Ukraine, почали з простого — розподілили ролі відповідно сильних сторін. Ми створювали свою команду навколо спільної відповідальності. Якщо складно, дуже раджу скористатись матрицею RACI — вона допомагає визначити та погодити ролі в команді..

А ще важливий момент — спочатку роль, потім наймаєте людину, не навпаки.

При побудові структури ви маєте відштовхуватись від своєї стратегії. Яких ролей вам не вистачає? Коли розкриваєте ролі — чітко фіксуйте обов’язки. Головне — синхронізація. Навіть якщо вас троє, без чіткого розуміння ролей, плану, задач — команда просто розпорошиться.

Як пріоритезувати ідеї, коли хочеться робити все одразу, а ресурси обмежені?

Дуже важливо регулярно повертатися до простого запитання: що ми реально можемо зробити сьогодні з наявними ресурсами? MEA – Minimum Effective Actions/Activities, Мінімально ефективні дії, тобто найменший обсяг дій, яких достатньо для бажаного результату. Наприклад, ви запланували комунікаційну кампанію, але у вас немає ні комунікаційника, ні можливості розмістити умовно банери, але є активні соціальні мережі, ви вирішуєте на користь проведення спрощеної кампанії — 5 дописів в інстаграм, які точно, згідно вашої гіпотези, привернуть увагу до проблеми.

Як зрозуміти, коли організація готова до масштабування?

Ознака, що можна масштабуватись — чітке розуміння, на якому етапі ви зараз, і куди реально можете рухатися далі. Тобто, якщо ви відчуваєте, що ваш MVP — Minimum Viable Product — мінімально життєздатний продукт потрібно розширювати, ваша спроможність це дозволяє, то ось воно — час масштабуватися.

Про спроможність я згадала не просто так, бо це один із найважливіших моментів вас як організації у масштабуванні. Якщо у вас розширюється проєкт, а людей та ресурсів для цього недостатньо, то варто відкласти процес масштабування і підсилити свою спроможність.

Як зберегти ефективну комунікацію під час росту команди?

Найбільша помилка — нехтувати процесами. Коли команда різко зростає, комунікаційний хаос неминучий. Тому ще на старті важливо закласти чіткі правила і структуру.

У нас у Philanthropy in Ukraine кожен новий колега проходить онбординг: читає стратегію організації, знайомиться з політиками, проводить зустрічі з членами команди. Це прості речі, але вони з самого початку задають єдине поле для спільної роботи.

Онбординг — це не формальність. Це спосіб сказати людині: «Ти важлива, ти частина команди». А люди — це не ресурс, а капітал організації. І від того, як ми будуємо комунікацію всередині, залежить наш розвиток назовні.

Три найпоширеніші помилки, які роблять організації, що прагнуть розвиватися:

1. Немає чітко оформленого плану дій.

Називайте це стратегією, концептом чи просто «файликом» — але він має бути. У ньому має бути описано: що саме ви хочете змінити, які гіпотези перевіряєте, на кого спрямована ваша робота, яких результатів очікуєте. Якщо такого документа немає, ви швидко втрачаєте фокус і навіть самі перестаєте розуміти, куди рухаєтеся.

2. Відсутність базових організаційних процесів.

Організація не може працювати «на ентузіазмі» без елементарних правил. Вам потрібна структура: регулярні зустрічі для синхронізації, порядок денний, фоллоу-ап після обговорень, розподіл завдань і дедлайнів. Це не лише створює відчуття системності, а й формує культуру відповідальності: усі обіцянки, плани, погодження зафіксовані, і кожен розуміє, що саме він узяв на себе.

3. Слабка внутрішня комунікація й плутанина в ролях.

Команда повинна чітко знати: які у вас плани, хто за що відповідає і коли це реалізується. Часто буває так: засновник їде на важливу конференцію, а комунікаційник навіть не в курсі. Або менеджер із партнерств не знає, які заявки вже подані. У результаті губляться можливості й довіра всередині.

Яку одну найголовнішу пораду ви дали б людині, яка вирішила сьогодні створити свою організацію?

Моя найбільша порада для тих, хто вирішує створити організацію сьогодні: починайте з чіткого розуміння проблеми. Не з натхнення чи гасел, а з реального аналізу. Сформулюйте для себе: у чому полягає проблема насправді? Де її глибинні причини, а де лише симптоми? Спробуйте розписати гіпотези — що саме ви будете робити, щоб це змінити. У цьому й народжується ваша власна теорія змін.

Далі запитайте себе: чи я відповідаю виклику, щоб впливати на це саме сьогодні? Які знання, досвід і таланти у мене вже є? Скільки часу я реально можу вкласти? Скільки спроб готова зробити?

Саме ця комбінація — розуміння проблеми + власна спроможність — дає найсильніший старт. І тоді організація виростає не з ідеї заради ідеї, а з тверезої оцінки, ясної теорії змін і готовності діяти.