«СВОЇ»- програма, що повертає дитинство дітям війни.

Проєкт ʼʼСВОЇʼʼ— психологічна підтримка дітей військовослужбовців 6–16 років.
Ініціатор проєкту — Центр ментального здоров’я ʼʼМІРАʼʼ — професійна команда психологів, яка з початку повномасштабного вторгнення системно працює з родинами військовослужбовців.
Ми щодня отримуємо звернення від батьків, педагогів і соціальних служб щодо стану дітей, які живуть у постійній тривозі, очікуванні та напрузі через війну.
За роки роботи команда ʼʼМІРАʼʼ реалізувала десятки соціальних ініціатив: групи підтримки для жінок і дітей військових, терапевтичні програми для підлітків, арт- терапевтичні та стабілізаційні проєкти. Ми працюємо не з теорією — ми працюємо з реальними історіями сімей, які живуть у війні сьогодні.
Проєкт ʼʼСВОЇʼʼ народився як відповідь на глибокий запит громади. Ми бачимо дітей, які надто рано дорослішають, стримують сльози, беруть на себе відповідальність дорослих, бо «треба бути сильним».
Ми розпочинаємо цей проєкт, бо знаємо: непрожиті емоції не зникають — вони перетворюються на травму.
ʼʼСВОЇʼʼ — це 4 місяці щотижневих психологічних груп для трьох вікових категорій: 6–9, 10–13 та 14–16 років.
Це простір, де дитині не потрібно ʼʼтриматисяʼʼ, де можна бути слабким, злим, наляканим — і бути прийнятим. Тут діти навчаються саморегуляції, відновлюють довіру до світу та до себе.
У межах проєкту передбачено індивідуальний психологічний супровід для дітей та батьків, що дозволяє глибше працювати з травматичними переживаннями, кризовими станами та сімейною напругою.
У межах проєкту учасники створюватимуть стабілізаційні ʼʼКуточки внутрішньої опориʼʼ у школах і громаді, стаючи агентами безпечних змін для однолітків.
Соціальний вплив проєкту — це зниження дитячої тривожності, профілактика психологічних травм, стабілізація поведінки, формування підтримуючої спільноти та зміцнення громад, у яких живуть родини військових.
Ми працюємо не лише з наслідками війни — ми зберігаємо психічне здоров’я майбутнього покоління.
Підтримуючи цей проєкт, ви допомагаєте дітям військових не залишатися наодинці зі страхами — і зберігати світло, з якого народжується майбутнє громади.

