Документальний повнометражний фільм "Вона/She" - щоденник дружин військових
UPD: Завдяки зібраним на платформі коштам доброчинців, було реалізовано перший етап знімального процесу. Наразі команда проєкту продовжує роботу над стрічкою, тож кожен хто підтримав проєкт зробив неабиякий вклад в український кінематограф. А страждання та біль українців, які переживають війну назавжди будуть зафільмовані, аби майбутні покоління пам'ятали про те, якою ціною Україна виборювала Перемогу.
«Вона» – це фільм про долю жінки під час війни. Але «вона» – це також і сама війна, і Україна, і рідна земля, і мати, і родина, і мрія. Всі вони – жіночого роду. Фільм – щоденник дружин військових. Документальна стрічка про 3-х жінок, які чекають своїх чоловіків з війни. Це три історії кохання, три різних мрії, три різного віку і професій жінки з різними періодами одруження, з різних регіонів, з різних етнічних спільнот, які після 24-го лютого опиняються в одному місті (Болград, Одеська область, Україна). Чоловіки люблять своїх дружин, сім’ю, один вже виховав доньок, другий виховує маленького сина, а третій тільки мріє про дитинку. Та на початку війни чоловікам треба було робити вибір між двома найдорожчими коханнями у житті – до жінки та сім’ї , і до України. В решті решт вони йдуть на фронт.
Глядач спостерігатиме за їх життям, війною в Україні, їх відносинами із дітьми, ріднею, посвяченням волонтерству, відпочинком, їх терпінням, подоланням стресу, щоб вкінці, після перемоги, діждатись повернення та довгоочікуваної зустрічі. Якою вона буде? Через скільки? Через які трансформації пройде кожна пара? Чи вдасться їм вберегти своє кохання і реалізувати мрії? А може дехто й не повернеться вже ніколи?
Це історія про велику любов один до одного, до України, до сім’ї. Кожна родина військових – маленька Україна, яку вони боронять. Завдяки війні ці речі стають тотожними. Україна стає одною великою родиною. Тим часом жінки створюють волонтерський центр і допомагають армії, збирають та відвозять гуманітарну допомогу на позиції чоловіків, зустрічають мертвих побратимів, проходять через перешкоди, вірять у перемогу і мріють про повернення чоловіків, про зустріч із рідними, про нове життя після перемоги.
Через всю історію трьох жінок ми бачимо війну в Україні та якої великої шкоди країні і долям завдає росія. Кульмінація історії – перемога і зустріч чоловіків, та ніхто не знає, що насправді станеться і коли. Режисером стрічки буде сам Бог, а ми лише це зафіксуємо. Ми впевнені, що всі ці емоції повинен побачити світ, а ми повинні зафільмувати це для майбутніх поколінь. Аби ніхто і ніколи не мав змогу переписати історію подій, які відбуваються з нами сьогодні.
Поки що ми плануємо зібрати кошти на перший період зйомок картини на краудфандінговій платформі – «Моє місто». Також у планах залучити місцевих бізнесменів до спонсорства, та звернутись до декількох фондів за фінансуванням. Для постпродакшну плануємо звертатись до Держкіно і УКФ, як тільки це стане можливим або інші грантові програми.
Планується декілька знімальних періодів. І в кожному ми знімаємо паралельно три однакових сцени, але найбільше - Олену, від якої ведемо розповідь, і тому фокусуємось на ній більше. У постпродакшні фільму буде також паралельний монтаж і сама розповідь буде паралельною.
Заплановано написати сценарій та зняти обов’язково наступне:
- Звичайне щоденне життя дівчат, де глядач побачить їх взаємовідносини із родиною, містянами, чужим та своєрідним своєю різноманітністю містом, аналіз новин, волонтерську роботу, ярмарки, спілкування із людьми, взаємодію із дітьми, з доброчинцями;
- Їх поїздку на передову із харчами та іншим гуманітарним зібраним вантажем, швидка зустріч із чоловіками;
- Якісь важливі ключові сімейні свята, такі як дні народження, чи події – такі як похорон близьких, інші важливі життєві кроки, ключові розв’язки та повороти війни і розвиток їх історії у ній;
- Перемога, кінець війни – їх реакція, повернення чоловіків додому. Дай Боже, всі живими та неушкодженими.
- Життя після перемоги – святкування разом, їх розмови, дозвілля кожної пари окремо, їх плани надалі та здійснення мрій, що вони озвучували до (Оліну мрію, наприклад, – треба буде чекати довго – від вагітності до народження). В такому порядку відбудуться зйомки, в такій хронології і будуватиметься сценарій і історія на монтажі у фільмі.
Прем’єру в Україні плануємо на Міжнародному етнографічному кінофестивалі ОКО у Болграді. Є велике бажання, щоб саме Болград побачив цей фільм першим, адже саме з цього міста всі наші героїні. Потім це може бути Docudays, Molodist, (ОМКФ) Odessa International film festival, Kharkiv MeetDocs. Параллельно плануємо подати фільм на багато міжнародних фестивалів світу, акредитованих FIAPF, таких як Berlinale, IDFA, Flahertiana, CPH.DOX, Montreal, Warsaw IFF, Mar del Plata IFF, Cairo IFF, Ihlava film festival, Venice film festival, Sofia filmfest, Sofia bitingdoc, Camerimage та інші. До війни в Україні прикута увага всього світу, тому сподіваємось на широку фестивальну дистрибуцію фільму. Також, доля жінки цікавить багато фестивалів із феміністичними наративами. Потім плануємо продаж на українські та міжнародні телеканали, а також онлайн платформу МЕГОГО, де вже є два фільми режисерки Тетяни Станєвої.
