«Три роки тому мені трапився відеоролик про життя родини Беа Джонсон (засновниці руху Zero waste – БЖ). Я думала: за таким стилем споживання – майбутнє. Багато з того, що практикувала Беа, я теж робила, але називала це не Zero waste, а «здоровий глузд». Єдине, чого я не могла зрозуміти, так це чому в Беа за рік була всього одна баночка сміття, а я кожні два дні виношу кілька 35 літрових пакетів органічних і неорганічних відходів. Тоді почала думати, що можна змінити у моїй споживацькій поведінці», – розповідає Тетяна з чого усе почалося.

Жити у сучасному місті без сміття насправді нескладно. Майже всі продукти харчування доступні без обгорток і пакетів, за винятком чогось екзотичного, що везли дуже здалеку, запаяне у вакуум для збереження товару.

Навіщо жити без відходів і як до цього прийти: «Декілька тижнів, звісно, доведеться пошукати, де купувати якісні продукти без разового пакування. Можна не кожен раз ходити до супермаркету, а піти на ринок. Коли покупки сплановані, то береш необхідну тару і купуєш тільки те, що тобі потрібно у визначеній кількості. Щось незаплановане просто не поміститься у торбу. Такі обдумані покупки рятують не тільки фінанси, але й час.

Медичні відходи я здаю компанії-утилізатору «Екологічні інвестиції». Раз на кілька місяців вони проводять акції і приймають ртутні лампи, термометри, стару електроніку й лако-фарбові вироби, в тому числі, небезпечну для природи пофарбовану деревину.

Грибок у ванній можна почистити не розведеним оцтом. Засіб для прання зробила сама: господарче мило, кальцинована (або господарча) і харчова сода. У якості ароматизатора можна використовувати ефірну олію. Замість ополіскувача – оцет або лимонну кислоту.

Насправді, все легко відмивається оцтом – і вапна й іржа у ванній, і плита з раковиною на кухні.

Декоративною косметикою я майже не користуюсь, за виключенням підводки для очей, бальзаму для губ і сонцезахисного крему в сезон.

Деякі марки косметики мають упаковку, яку можна утилізувати. А маленькі крафтові виробництва іноді приймають тару на повторне наповнення, як варіант – бренд «Зозулька». В одного крафтового виробника купую мило з оливкової олії без упаковки. Воно чудово заміняє гель для умивання і гель для душу, інколи навіть шампунь.

Зараз моя баночка зі сміттям за цілий рік вміщує: ізоляційні гумки від консервації, забруднений скотч, браслети з відвіданих фестивалів, пластикові кріплення-затяжки, бирочки від одягу, монтажна піна, наклейки з мікрочіпами з супермаркетів і книгарень й таке інше.

Чеки та картки я здала на високотемпературну утилізацію (послуга платна), решту лишила, щоб подивитися, чи вистачить цієї баночки ще на один рік.

Щоб досягти такого результату, у мене пішло майже два роки. Взагалі, обсяг сміття скоротився досить стрімко, щойно я почала відмовлятися від одноразового пакування.

Культура одноразових речей привчає нас до того, що покупки не потрібно планувати з урахуванням тієї тари, що ти маєш. Усе запаковане і сприяє імпульсивним споживацьким рішенням, більшість з придбаного потім викидають. Це не тільки затрата ресурсів природи, але й людських фінансів.

Думайте про кожну придбану річ як про вашу особисту відповідальність: яка її подальша доля, як її утилізувати в майбутньому. З таким підходом починаєш нагрібати набагато менше мотлоху».