На зборі

«Видання альманаху воєнної молодіжної поезії харківського андеґраунду».

Проєкт збере й популяризує андеґраундну поезію харківців часів повномасштабного вторгнення у форматі альманаху — інтерактивного глянцю.
121 814 грн
93%
Зібрано з необхідної суми 130 320 грн
Підтримало доброчинців
80
Залишилось часу
0 днів
Хочеш створити особисту кампанію на підтримку даного проєкта?
Та допомогти автору зібрати необхідну суму.

LitSlamua – це незалежна платформа для поетів-андеґраундників, яка діє з 2019 року та об’єднує молодих митців Сходу України. До повномасштабного вторгнення ми проводили щомісячні літературні слеми, слем-батли та поетичні вечори у Харкові, залучаючи авторів різного рівня.


Посилання: Instagram LitSlam.ua | Facebook LitSlam.ua


Літературний слем – це поетичний конкурс, де автори змагаються у майстерності декламації перед живою аудиторією. Це не просто читання віршів, а справжнє шоу: слемери повинні захопити публіку своєю харизмою, голосом, емоціями та змістом текстів. Тут важлива не лише поезія, а й подача – енергетика, артистизм, імпровізація.


Слем у Харкові з’явився у 1997 році, коли перші українські поети почали проводити подібні заходи. Однак як повноцінний мистецький рух він оформився у 2008 році завдяки продюсеру Мультфільму Гагаріну. Згодом у 2013 році до організації долучилися Артем Ельф, Дмитро Тунков та Вінт, які започаткували «другу хвилю» слему. Після короткої паузи у 2019 році Ельф та Олександр Кудь відродили цей рух, запустивши «третю хвилю».


Сьогодні харківський слем – це не лише платформа для молодих поетів, а й важливий культурний феномен, що об’єднує творчу спільноту, підтримує свободу слова та навіть допомагає збирати кошти для ЗСУ.


У чому проблема?


  1. Невидимість молодих митців та військових поетів: багато з них пишуть у соцмережах або просто для себе, але їхня творчість залишається поза увагою широкого загалу.
  2. Відсутність систематизації літературного процесу воєнного Харкова: слеми продовжуються, з’являються нові автори, але їхні твори не об’єднані в єдину збірку.
  3. Значна кількість харківських митців виїхали в часи повномасштабного вторгнення і не мають можливості брати участь в культурному житті міста.
  4. Втрата літературної спадщини: без збереження цієї поезії зараз, вона може загубитися в історичному контексті.


Наш альманах воєнної молодіжної поезії харківського андеґраунду стане першою збіркою, яка об’єднає голоси молодих поетів та військових авторів, що виступали на слемах з 2019 по 2024 рік.


Соціальний вплив проєкту


Видання альманаху та його презентація матиме декілька рівнів впливу:

Збереження культурної пам’яті: поезія Харкова воєнного часу залишиться у друкованому вигляді, стане частиною літературного процесу.

Популяризація літератури українського Сходу: ми покажемо, що український андеґраунд існує і розвивається попри війну.

Підтримка молодих митців та військових авторів: багато з них пишуть у фронтових окопах, лікарнях, на евакуації – альманах дасть їм можливість бути почутими.

Зміцнення локальної ідентичності: наш проєкт важливий для громади Харкова, бо дає можливість побачити, що культура не зникає, а навпаки – гартується в умовах війни.

Проєкт не просто збере вірші – він створить живу літературну історію міста, яка стане основою для майбутніх поколінь.

Які цілі та завдання стоять перед проєктом?

1. Конкретність: Альманах збере поезію харківського андеґраунду часів Великої війни, включаючи фіналістів і переможців LitSlam.ua (2019-2024).


2. Вимірюваність: 1 альманах, 100 примірників, 60 поезій від 20 авторів, 4 презентації (Харків + 3 райони).


3. Виконавці: Координатор, редакційна група, дизайнери, видавці, PR-команда.


4. Реалістичність: Є база творів, досвідчена команда, фінансово доступний формат.


5. Час: Лютий-вересень 2025: збір, редагування, верстка, друк, презентації.

Який детальний план та алгоритм реалізації проєкту?

1. Зібрати та систематизувати поезії харківських митців і військових (2019-2024).

2. Популяризувати творчість авторів через публікації, соцмережі та заходи.

3. Пропагувати культуру українського Сходу через альманах та презентації.

4. Видати інтерактивний глянцевий альманах.

5. Провести презентації в Харкові та трьох районах області.

Які визначені ключові показники ефективності проєкту (КРІ)?

1. Створення альманаху: Глянцевий журнал з 60 поезіями 20 харківських авторів і військових поетів, переможців 9 слемів (2019-2024).

 2. Видання: 100 друкованих примірників альманаху.

 3. Презентації: 1 у Харкові, 3 у районних центрах області.

 4. Популяризація: Просування через ЗМІ та соцмережі для привернення уваги до харківської поезії.

 5. Залучення партнерів: Співпраця з бібліотеками та культурними центрами для розвитку проєкту.

Який необхідний бюджет для реалізації проєкту?

Стаття витрати
Вартість (грн)
Кількість (шт)
Сума (грн)
Стаття витрати
1.
Друк альманаху
Вартість (грн)
500
Кількість (шт)
100
Сума (грн)
50 000
Стаття витрати
2.
Верстка та ілюстрування журналу
Вартість (грн)
20 000
Кількість (шт)
1
Сума (грн)
20 000
Стаття витрати
3.
Упорядкування матеріалів для журналу
Вартість (грн)
20 000
Кількість (шт)
1
Сума (грн)
20 000
Стаття витрати
4.
Літературна редакція
Вартість (грн)
15 000
Кількість (шт)
1
Сума (грн)
15 000
Стаття витрати
5.
Оренда приміщень
Вартість (грн)
3 000
Кількість (шт)
1
Сума (грн)
3 000
Стаття витрати
6.
Квитки на дорогу для учасників
Вартість (грн)
250
Кількість (шт)
16
Сума (грн)
4 000
Стаття витрати
7.
Послуги фотографа
Вартість (грн)
1 500
Кількість (шт)
3
Сума (грн)
4 500
Стаття витрати
8.
Послуги відеографа
Вартість (грн)
1 000
Кількість (шт)
3
Сума (грн)
3 000
Стаття витрати
9.
Послуги звукорежисера
Вартість (грн)
1 000
Кількість (шт)
3
Сума (грн)
3 000
Стаття витрати
10.
Податки ФОП
Вартість (грн)
7 820
Кількість (шт)
1
Сума (грн)
7 820
Загальна сума (грн)
130 320

Ризики та складнощі в реалізації задумки

1. Логістичні ризики: Перебої в друці. Шляхи: Співпраця з друкарнями в інших містах, додатковий час для друку.

 2. Фінансові ризики: Недостатнє фінансування. Шляхи: Пошук грантів, спонсорів, краудфандинг.

 3. Людський фактор: Зміна виконавців. Шляхи: Розширення команди.

 4. Репутаційні ризики: Низька зацікавленість. Шляхи: Залучення медіа, соцмереж.

Проєкти, які збирають кошти