Від виживання до розвитку: як змінились соціальні проєкти за три роки повномасштабного вторгнення.

На початку повномасштабного вторгнення, коли хаос і страх поглинали все довкола, потреби українців зростали буквально щогодини. Люди залишалися без дому, роботи, засобів для існування та впевненості у завтрашньому дні. У ці перші, найтривожніші місяці, краудфандинг став одним із ключових способів швидкої підтримки. Волонтери відкривали збори на все — від бронежилетів до їжі для переселенців, а люди донатили останнє, бо знали: кожна гривня могла врятувати чиєсь життя.

Але війна триває, і разом із нею змінюються потреби суспільства. Те, що вчора було критично необхідним, сьогодні поступається місцем новим викликам. Досвід ГО «Моє місто» показує: проєкти на краудфандингових платформах чітко відображають найгостріші соціальні проблеми та реагують на них першими. Саме тому вони стали дзеркалом подій у країні, що змінюється щодня.

Як змінювалися соціальні проєкти

• 2022 рік — швидка реакція та екстрена допомога.

Перший рік повномасштабного вторгнення став часом невідкладних рішень. Головне було діяти швидко: збирати гроші, закуповувати необхідне й одразу передавати тим, хто цього потребував. Люди донатили без зайвих питань, розуміючи, що їхня допомога забезпечить когось їжею, водою чи ліками.

Пріоритетними були гуманітарна допомога, медикаменти, харчові продукти, генератори. Волонтери не витрачали час на довгі плани — реагували на запити миттєво. Якщо десь була потреба, її намагалися закрити якнайшвидше.

• 2023 рік — соціалізація та адаптація.

У цей період хаотична екстрена допомога почала набувати більшої впорядкованості. Суспільство вже адаптувалося до нових реалій, і на перший план вийшли проєкти, спрямовані на підтримку тих, хто особливо потребував турботи та стабільності.

Найбільше ініціатив було зосереджено на дітях, які через війну опинилися в нових громадах. Курси, події, освітні заходи — усе це допомагало малечі знайти своє місце, соціалізуватися та відчути безпеку. Водночас багато проєктів спрямовували ресурси на гуманітарну допомогу літнім людям: забезпечення продуктами, гарячими обідами, базовими наборами для життя.

Окремим викликом стали блекаути. Реальність, у якій світло стало розкішшю, змусила звернути увагу на енергетичні ініціативи — від закупівлі генераторів до вугілля для громад. Також важливою частиною краудфандингу стала відбудова укриттів. Завдяки міжнародним партнерам, зокрема естонській організації «Перехрестя культур», вдалося профінансувати безпечні простори у школах, щоб діти могли повернутися до офлайн-навчання хоча б частково.

Зоозахист теж не залишався осторонь — активісти рятували, евакуйовували та годували тварин, які через війну залишилися без домівок.

Зміни були відчутними: якщо раніше допомога була суто екстреною, то тепер з’явився довгостроковий фокус. Спільноти розуміли: діти — це майбутнє, і щоб воно було сильним, вони мають отримати не лише безпеку, а й можливості для розвитку. Так поступово увага від гуманітарної підтримки почала зміщуватися до освіти, культури та інтеграційних проєктів.

• 2024 рік — довгострокові зміни та реабілітація

У 2024 році фокус краудфандингу змінився. Гуманітарна допомога поступово відходить на другий план, адже люди адаптувалися й знайшли способи забезпечувати базові потреби. Натомість зростає попит на довгострокові ініціативи: освіту, культуру, створення просторів для молоді.

З’являється більше хабів, які допомагають дітям і підліткам соціалізуватися та розвиватися. Освітні й культурні проєкти заповнюють ці простори змістом — подіями, курсами, мистецькими ініціативами.

Водночас активно розвивається зоозахист. Волонтери продовжують допомагати тваринам, що залишилися без домівок, забезпечують їх кормом та медичною допомогою, з’являється більше притулків.

Але найпомітнішою зміною року стало зростання уваги до психологічної підтримки та реабілітації ветеранів. У перші роки війни всі сили були зосереджені на екстрених потребах — житло, їжа, одяг. На третій рік повномасштабного вторгнення ж стало очевидним, що не менш важливою є підтримка ментального здоров’я. Люди починають усвідомлювати наслідки стресу, а ветерани повертаються з фронту, потребуючи як фізичної, так і психологічної реабілітації. Цей напрямок стає все більш актуальним, адже кількість тих, хто потребує відновлення, лише зростатиме.

Географія ініціатив: що актуально зараз?

Географія реалізації проєктів також зазнала помітних змін. Якщо в перші роки війни більшість ініціатив були локальними й зосереджувалися переважно на окремих містах та селах, що найбільше постраждали, то з часом фокус почав зміщуватися.

На початку пріоритетом була підтримка прифронтових і деокупованих територій, де потреби були найгострішими. Там забезпечували гуманітарну допомогу, відбудовували укриття, постачали генератори.

Водночас у 2024 році зросла кількість всеукраїнських проєктів. Тепер вони охоплюють більшу авдиторію, розширюючи свою дію на кілька регіонів чи навіть усю країну. Це свідчить про зміну підходу — замість точкової допомоги у конкретних місцях з’являється прагнення створювати масштабніші рішення, що працюватимуть для різних громад.

Що ж далі?

Попит на суспільно корисні зміни в Україні зростає, а разом із ним з’являється все більше ініціатив, що формують наше майбутнє. Чим активніше люди долучаються, тим ширшими стають можливості. Саме тому підтримка цих проєктів зараз важлива як ніколи — кожен внесок допомагає рухатися вперед.

За три роки соціальні ініціативи стали маркером змін у суспільстві. Якщо спочатку головним було забезпечення базових потреб і надання невідкладної допомоги, то з часом фокус змістився на довгострокові проєкти: освіту, культуру, психологічну підтримку та реабілітацію ветеранів. Їхня роль і надалі зростатиме, адже це відображає непохитну віру українців у перемогу, відбудову та відродження.

І хоча війна триває, результати цих ініціатив щоразу доводять: українці не лише долають виклики, а й створюють нову реальність, де важливо не просто вижити, а й жити.